Ліцензування нерезидентів у будівництві: як це працює?

На початку серпня Урядом було повідомлено про ухвалення рішення щодо надання можливості іноземним компаніям та організаціям, які діють на території України через постійні представництва, набувати право на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, шляхом заповнення декларації.

‍

Олена Штогрин, керуючий партнер Dictio Law Firm, члена Ради директорів КБУ, на запит КБУ підготувала огляд нововведень.

Зміни, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) № 925 від 09 серпня 2024 та вносяться у Постанову КМУ № 314 від 13 березня 2022 року та стосуються:

об’єктів: із середніми (СС2) та значними (СС3) класами наслідків. Відповідна норма діятиме на час воєнного стану.

суб’єктів: нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність виключно через постійні представництва.

Період дії норми – на час дії воєнного стану.

Форма подачі декларації за вибором суб’єкта може бути в електронній формі (через Єдиний державний веб-портал електронних послуг) або у паперовій формі (через ЦНАП). Після внесення інформації до Порталу Дія декларація повертається заявнику.

Постанова також передбачає перелік відомостей, що повинні вноситись суб’єктом права у декларацію на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів для успішної її реєстрації:

✔️Відомості про нерезидента:

🔹країна походження, організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника нерезидента або його уповноваженого представника;

🔹відомості про перебування нерезидента на обліку в територіальних органах ДПС як платника податку на прибуток підприємств (податковий номер нерезидента, дата реєстрації як платника податку, найменування та ідентифікаційний код територіального органу ДПС, у якому нерезидент перебуває на обліку);

🔹відомості про перебування постійного представництва нерезидента на обліку в територіальних органах ДПС (код згідно з ЄДРПОУ, дата взяття постійного представництва на облік як платника податків та зборів, дата взяття його на облік як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, найменування та ідентифікаційний код територіального органу ДПС, у якому постійне представництво перебуває на обліку).

✔️Відомості про фактичну адресу (адреси) провадження зовнішньоекономічної діяльності постійним представництвом нерезидента.

✔️Назва виду зовнішньоекономічної діяльності, який провадиться постійним представництвом нерезидента, або інформація про зміни, які вносяться до ліцензії або поданої раніше декларації.

✔️Назва дозвільного документа (назви дозвільних документів), на заміну якого (яких) подана декларація або до якого (яких) декларацією вносяться зміни.

✔️Відмітка про те, що нерезидент, який провадить в Україні діяльність через постійне представництво, ознайомлений з вимогами законодавства, якими встановлено вичерпний перелік вимог до провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, та зобов’язується їх виконувати.

Слід зазначити, що проєкт документу було розроблено Міністерством економіки України. Передумовою для прийняття такого рішення стала необхідність у реалізації проєктів, виконання яких заплановано згідно Договору про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 09 вересня 2015 року, що був укладений між Урядом України та Урядом Республіки Польща (ратифікованого Законом України від 03 лютого 2016 року № 977-VIII).

Згідно ст.1 даного Договору про надання кредиту, Уряд Республіки Польща надає кредит Уряду України для фінансування проєктів з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону та інших проєктів, що будуть погоджені та фінансуватимуться в рамках окремих контрактів між експортерами з Польщі та юридичними особами - резидентами України.

Договір передбачає, що контракти укладаються підприємцями з місцезнаходженням у Республіці Польща, тому учасниками тендерних процедур та виконавцями будівельних робіт в даних проєктах мають право бути виключно резиденти Республіки Польща, зокрема через свої постійні представництва в Україні. Вартість товарів, робіт та послуг польського походження не може бути меншою, ніж 60% від вартості усього контракту, а кредит використовується для фінансування 100 % вартості контрактів на поставку товарів, робіт та послуг, з Республіки Польща до України. Така співпраця є досить розповсюдженою практикою в країнах Європи, а встановлені умови є умовами експортних контрактів, що також мають відповідати інструкціями ОЕСР та положеннями Угоди ОЕСР.

Таким чином, іноземні будівельні компанії (зокрема польського походження) для реалізації проєктів в Україні мали необхідність отримати право на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва (якщо його не отримали раніше).

Нагадаємо, що ще в березні 2020 року КМУ ухвалив дві Постанови, які стали початком реформи системи державного архітектурно-будівельного контролю. Водночас, було скасовано нормативні акти, що регулювали питання ліцензування у сфері будівництва, що заблокувало процедуру отримання будівельних ліцензій в державі (незалежно від того компанія є юридична особа України чи нерезидент).

До впровадження реформ іноземні компанії, що діяли через постійні представництва мали право отримувати будівельні ліцензії таким же чином як і українські компанії.

Надалі, з початком повномасштабної війни було прийнято Постанову КМУ № 314 від 13 березня 2022 року, яка спростила процедуру та надала можливість компаніям - українським юридичним особам отримувати право на будівельну діяльність, шляхом безоплатного подання до органу ліцензування декларації про провадження господарської діяльності без необхідності отримання ліцензії на будівництво об’єктів на період дії воєнного стану.

Разом з тим, залишалася невизначеною можливість отримання такого права іноземними компаніями, зокрема що діють через свої постійні представництва в Україні.

Окрім польсько-українського міжурядового проєкту, що допоміг звернути увагу на цю проблему та форсував її вирішення, такі зміни мають на меті покращення інвестиційного клімату України.

Адже, зрозуміла законодавча база дасть можливість професійним іноземним будівельним компаніям входити на ринок (що після березня 2020 року було фактично неможливо), відкривати свої постійні представництва та інвестувати в Україну свої кошти та експертизу, брати участь у проєктах відбудови України.

‍

‍