Архітектурно-будівельний контроль під час пандемії
За період пандемії повноваження органів архітектурно-будівельного контролю зазнавали багато суперечливих змін, що не давали чіткого розуміння гравцям ринку стосовно правомірності перевірок, які проводяться цими органами.
Читати на Facebook
Анонсована керівництвом держави ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) — одна з найбільш очікуваних серед будівельників подій заостанній рік. Причиною став суспільний резонанс пов'язаний з незаконним будівництвом, будівельними аферами, корупційними скандалами й високими ризиками для бізнесу. Замість старої та не ефективної структури планували створити три центральні органи: Державну сервісну службу містобудування, Державне агентство техрегулювання та Державну інспекцію містобудування. Проте ці плани реалізованіне були, а «локдаун» загальмував хід реформи та приніс з собою низку змін та правових колізій у будівельній сфері.
Без права перевіряти
Зокрема, за період пандемії повноваження органів архітектурно-будівельного контролю зазнавали багато суперечливих змін, що не давали чіткого розуміння гравцям ринку стосовно правомірності перевірок, які проводяться цими органами.
Спочатку 13 березня 2020 року Кабінет Міністрів України зупиняє дію Постанови №533 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» до початку функціонування нової Державної містобудівної інспекції (ДІМ)». Щобуло здійснено постановами №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов КабінетуМіністрів України» та № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»
Як наслідок, територіальні підрозділи ДАБІ та органи місцевого самоврядування виявились паралізованими. Фактично було зупинено виконання місцевими органами державногоархітектурно-будівельного контролю і частково згорнуто децентралізацію у цій сфері.
Раптове введенняв Україні карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) змусило пригальмувати процес реалізації реформ. А будівельна галузь взагалі залишилась на деякий час без контролю збоку держави.
Лише взимку, опублікована 30 грудня 2020 року на сайті Кабміну, постанова №1339 від 16 грудня 2020 р., відновила дію постанови №553. І таким чином повернула органам місцевого самоврядування право здійснювати архітектурно-будівельний контроль, протидіяти реальним та потенційним порушенням у будівництві.
Здавалося б, що тепер можна перевіряти безперешкодно — перевірки органів архітектурно-будівельного контролю були фактично відновлені вже у січні 2021 року. Проте, у самих інспекторів, що здійснюють контрольні та наглядові функції, виявилась відсутність відповідних сертифікатів без яких законність перевірок могла бути поставлена під сумнів. Адже, обов'язок щодо сертифікації (введений вищевказаною Постановою №219, шляхом внесення змін в Постанову КМУ№554 від 23.04. 2011) не було скасовано, як і професійну атестацію інспекторів. При цьому, процедури такої сертифікації розроблено не було, що унеможливило реалізацію цієї норми.
І знову в такому режимі «невизначеності», на який згодом наклався вже другий «локдаун», існувала будівельна галузь України до кінця березня.
Нарешті, 29 березня 2021 р. Постановою № 303 (набрала законної сили 06.04.2021) Кабінет Міністрів України скасовує сертифікацію та атестацію інспекторів, що здійснюють архітектурно-будівельний контроль та встановлює, що ДАБІ продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування («ДІАМ»).
Ринок надій
Загалом, зановою озвученою Концепцією законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування» розподіл функцій контролю у будівництві буде відбуватись наступним чином:
● ДІАМ — контроль за будівництвом об’єктів класу наслідків CC3 підвищеної небезпеки, об’єктами, що становлять державну таємницю; будуються за кошти державного бюджету; пам’ятками архітектури.
● Юридичні особи будь-якої форми власності на договірних засадах — об’єкти класна слідків СС2 та СС3 (окрім повноважень ДІАМ), CC1 (нежитлові будівлі).
● Органи місцевого самоврядування будуть здійснювати нагляд за всіма об’єктами, що мають ознаки самочинного будівництва та контролювати будівництво об’єктів класу наслідків СС1(житлові будинки).
Нові підходи мають на меті мінімізувати корупційну складову та спростити усі процеси у будівництві, шляхом їх автоматизації.
Але це все ще залишається на рівні «майбутніх перспектив». Станом на сьогодні, будівельна галузь знаходиться на проміжному етапі між старою системою ДАБІ й новою ДІАМ, між першим та другим етапом впровадження електронної системи у будівництві.
Можна сказати, що фактично весь період «карантину» галузь працювала без належного контролю держави. Тож поки бізнес сподівається на анонсовані реформи й чекає документ, що встановить зрозумілі правила гри, юристам доводиться шукали відповіді: як знизити невизначеність і розв’язувати проблеми своїх клієнтів у наявній ситуації.
Олена Штогрин, Керуючий Партнер at Dictio Law Firm для Law Firms. A Handbook for Foreign Clients (ULF)
